Незважаючи на те, що група під назвою «Queen» з'явилася в 1970 році, почалося все 1968-го. Саме тоді Брайан Мей і Тім Стаффел, студенти «Імперіал коледжу» вЛондоні, вирішили зібрати власну групу. Щоб знайти барабанщика, Брайан вирішив повісити в коледжі оголошення. На нього відгукнувся Роджер Тейлор, який навчався там же на медичному факультеті. Його прослухали і прийняли в групу, яка отримала назву «Smile». Через рік після заснування, «Smile» і «Mercury Records» уклали контракт і тоді ж перші записалися в студії звукозапису, «Trident Studios». У 1969 році виходить перший і останній альбом групи під назвою «Getting Smile», а в Японії випущений сингл «Polar Bear». У той період ця подія залишилася непоміченою, проте надалі «Getting Smile» став предметом жадання всіх квіноманів. Саме в цей час Тім Стаффел представив групі Фредді Булсара, разом з яким навчався в Ілінгському коледжі мистецтв. «Smile» Фредді дуже сподобалася. Проте вже в 1970 році учасники групи вирішили, що майбутнього у них немає, тому Тім перейшов в іншу групу — «Humpy Bong». Однак Фредді в цей же час залишає групу«Wreckage», де він грав, і приєднується до Брайана і Роджера. У цей момент і почалося народження легенди під назвою «Queen». Прізвище Фредді змінюється з Булсара на Мерк'юрі, а назва групи — на «Queen». Незабаром група дала свій перший концерт в коледжі«Kingston Polytechnic» (Лондон). Четвертий учасник — Джон Дікон з'явився тільки в лютому 1971 року, після того як група змінила шістьох тимчасових бас-гітаристів. Група почала репетирувати і навіть дала кілька концертів в «Імперіал коледжі». Там же проходили і репетиції. Одного разу групу попросили протестувати нову студію звукозапису «De Lane Lea». В обмін їм дозволялося зробити власні пробні записи. «Queen» вирішили скористатися такою можливістю. У тому ж році підписано контракт на запис, менеджмент і публікацію з «Trident», причому заробляли музиканти в тиждень всього по 60 фунтів. Запис першого альбому групи в «Trident Studios» проходила в «down time», тобто в той час, коли студія нікому не потрібна.

У 1973 році між «Trident» і «EMI» укладено договір щодо «Queen». 6 липня 1973 року вийшов перший офіційний сингл групи — «Keep Yourself Alive». 13 липня вийшов альбом «Queen». В альбомі були присутні такі музичні стилі, як: глем, джазу, фолк-рок і метал. Диск знаходився в таблиці нйпопулярніших альбомів 17 тижнів (найвища позиція — 24-е місце) і став «золотим». Існують два рідкісних видання альбому: ряд примірників пробної партії з незакінченими обкладинками, які були представлені на рекламній прес-конференції«І-Ем-Ай», а також квадрофонічна версія, випущена лише у США

Наприкінці листопада «Куїн» вирушила в європейське турне, виступивши в Скандинавії, Бельгії, Німеччини та Іспанії. У всіх країнах квитки на концерти розходилися моментально, а новий альбом гурту займав високі позиції. Навіть у США він вийшов на 10-е місце, що стало хорошим доробком для майбутніх гастролей в Штатах. У грудні група повернулася до Великобританії і виступила в різдвяному шоу «45» телестанції «Гранада». У тому ж грудні музиканти звернулися до юриста Джиму бичуючи, який консультував їх з питань бізнесу, з проханням виплутати їх з кабального потрійного контракту з «Трайдент». Причиною цього були малі суми гонорарів від цієї фірми. Після оглушливого успіху «Sheer Heart Attack» їх платню зросла з 20 фунтів до 60 фунтів на тиждень, проте ця зарплата абсолютно не відповідала їх потенціалу. Більше того, навіть при реальній можливості отримання величезних відсотків з майбутніх тиражів пластинок «Трайдент» відмовлялася виплачувати групі готівкою.

На початку 1976 року Меркьюрі отримав ще одну «Ivor Novello», тепер вже за «Богемську рапсодію». Тоді ж група вирушає у свій третій тур по Америці, який тривав майже три місяці, протягом яких вони об'їздили всю Америку. Відразу після цього туру вони відлітають до Японії, в якій їм знову наданий бурхливий прийом. До того часу всі 4 альбоми «Queen» були в британському топ-20 найкращих альбомів, що було абсолютно безпрецедентно. Група здійснила великий тур по Японії, а потім попрямували до Австралії. Свій тур «Down Under» в цій країні вони почали з виступу в «Entertainment Centre» у місті Перті.   

Після цього музиканти повернулися до Великобританії для роботи над новим альбомом — «A Day At The Races», проте запис довелося на якийсь час відкласти, тому що група вирушила в короткий британський тур. 18 вересня 1976 року «Queen» в подяку своїм відданим фанам виступили з безкоштовним концертом в «Гайд-Парку» в Лондоні. За неофіційними оцінками, на виступі прийшло приблизно 150-200 тисяч осіб. Найбільша на той момент аудиторія, перед якою проходив виступ «Queen». Цю цифру до цих пір не вдалося перевершити ні одному концерту в «Гайд-Парку». У грудні 1976-го виходить «A Day at the Races». Як рекламу альбому «Queen»відвідали кінні скачки в «Кемптон-Парку». У спецзаїзді, що спонсорував «EMI», музиканти випадково поставили на одного й того ж коня, який і виграв. Ще за 5 днів до виходу релізу кількість попередніх замовлень на «A Day At The Races» перевершила 500 тис. копій — найвищі попередні замовлення, одержувані коли-небудь «EMI».

Літо 1979 року група провела за роботою у «М'юзікленд» у Мюнхені. Там музиканти познайомилися з інженером звукозапису Райнхардтом Маком. Групі сподобалися його ідеї і музиканти зробили його співпродюсером, зазначивши це в коментарях на обкладинці альбому. Так почалося їхнє творче співробітництво. Того ж літа група дала один концерт в Саарбрюкені. 5 жовтня вийшла на синглі«Crazy Little Thing Called Love», пісня, виконана в стилі рокабіллі і написана в стилі Елвіса Преслі, викликала справжній фурор. Фредді придумав пісню у ванній. Критикам пісня сподобалася, в хіт-параді вона посіла 2-е місце. У лютому 1980 року сингл посів 1-у позицію у хіт-параді США, альбом «The Game» також показав такий результат. У листопаді 1979 року почалося турне «Crazy Tour». На останньому британському турне Фредді змінив імідж, одягнувшиви шкіряні трико і гострокутний кашкет, а Джон Дікон перейшов на строгу сорочку з краваткою. Гастролі завершилися виступами у маленьких залах в передмістях Лондона. Після завершення «Crazy Tour»група проводила старий рік, виступивши на благодійному концерті в допомогу народу Кампучії 27 грудня. Весь виступ «Queen» було записано, однак на концертний диск-збірку потрапила лише одна їх пісня — «Now I'm Here».

25 січня 1980 року був випущений сингл «Save Me», він посів 11-е місце хіт-параду, незважаючи на негативні рецензії («Фальшива музика фальшивої групи», — заявила «НМЕ»). Тим часом «Crazy Little Thing Called Love» очолювала хіт-паради по всьому світу. Крім успіху в США, пісня вийшла на 1-е місце в Канаді, Мексиці, Голландії, Нової Зеландії та Австралії. З лютого по травень група провела у мюнхенській студії «Мьюзікленд», закінчуючи роботу над альбомом «The Game».

Альбом вийшов 30 червня, кількома днями пізніше випуску синглу «Play The Game» (посів 14-е місце хіт-параду). На обкладинці платівки група з'явилася в новому образі: всі, крім Мея, були досить коротко підстрижені, а Фредді відростив вуса. Прийнявши вигляд, який асоціювався зі стереотипної зовнішністю активного гея, соліст і група ризикували втратити безліч американських шанувальників, тому що любителі року США звикли бачити «важкі» групи, учасники яких носили довге волосся. Давні шанувальники групи критикували її новий імідж: офіс групи заполонили поштові посилки з наборами для гоління від фанів. «НМЕ» критикувала головний сингл словами: «Ось ще три хвилини самовпевненної, перенасиченої ефектами банальності, втім, як і слід було очікувати», також критикувався і альбом. У альбомі група вперше використала синтезатор, демонструючи бажання просунутися в пошуках нового. Альбом «The Game» посів 1-е місце і став «золотим».

Незважаючи на недоліки диска, 3 сингли мали великий успіх: «Crazy Little Thing Called Love» — стильна рокабіллі, «Save Me» — пронизливо-сумна балада і «Another One Bites The Dust» — випущена під час тримісячного американського турне, розпочатого «Queen»1 липня, написана Джоном Діконом (у пісні відчувався сильний вплив танцювальної групи «Chic»). У Британії пісня посіла 7-у позицію хіт-параду, однак у США вона очолила хіт-паради у категорії рок, диско і навіть «чорної» музики «соул». Американські гастролі закінчилися чотирма аншлаговими концертами у «Медісон-сквер-гарден», після цього група влаштувала собі відпочинок у жовтні, а потім повернулася у студію, щоб завершити проект, розпочатий ще під час роботи над «The Game», — альбом-саундтрек «Flash Gordon».

1985 рік пройшов під знаком концерта «Рок в Ріо», оголошеного найбільшим рок-фестивалем, що проводився коли-небудь у світі.«Queen» дісталася на цьому заході роль хедлайнерів. «Рок в Ріо» транслювався по всій Південній Америці, однак лише «Queen»випустили свій виступ на цьому фестивалі на відео, яке вийшло в травні 1985 року під назвою «Live In Rio». 13 квітня музиканти вперше вирішили виступити в Новій Зеландії. Примітно, що коли група прибула на місце, то їх зустріла демонстрація анти-апартеїду. Концерт проходив в Окленді на стадіоні «Mount Smart». На цей виступ також приїхав вокаліст групи «Spandau Ballet» Тоні Хедлі. Йому так хотілося побачити виступ «Queen», що він спеціально прилетів з Австралії, де гастролювала його група. Під час виступу на біс він навіть приєднався до «Queen». У квітні того ж року група перебувала в австралійських гастролях. Правда, не обійшлося без проблем. Наприклад, виступ в Мельбурні взагалі пройшов без освітлювальної установки, тому що вся комп'ютерна система, яка відповідала за освітлення, вийшла з ладу. Крім того, під час всього туру безперервно йшов дощ. Незабаром після своїх пригод в Австралії група вилітає до Японії. Їх концерт в «Олімпійському басейні» Токіо знімався компанією NHK для подальшого показу на телебаченні цієї країни. 13-е липня увійшло в історію під знаком глобальної акції «Live Aid», яка проходила на стадіоні «Уемблі» і в Філадельфії. «Queen» стала однією з тих груп, хто виконав свою 20-хвилинну програму. На них дивився весь світ. І преса, і публіка одностайно визнали «Queen»групою, що затьмарила абсолютно всіх. Для «Queen» ця подія виявилася поворотною: незадовго до цього музиканти прийняли рішення відпочити якийсь час один від одного, проте такий успіх надав їм нового ентузіазму і сил.

5 грудня 1985 року в продаж вийшов колекційний набір дисків під назвою «The Complete Works» (укр. «Повне зібрання праць»). Він вийшов обмеженим тиражем, і в нього увійшли всі альбоми групи, випущені до того моменту. Всі альбоми були заново зміксовані із застосуванням цифрової техніки запису, в набір вкладалися два буклети і карта.

У січні 1986 року «Queen» знову повернулася в студію для роботи над новим альбомом. Кінорежисер Рассел Малкехі попросив групу написати тему для свого дебютного художнього фільму, фантастичного епосу під назвою «Горець» з бюджетом 20 мільйонів доларів. Після перегляду робочого варіанту фільму «Queen» погодилися і вирішили записати повний «саундтрек» до фільму. У березні 1986 року«Queen» випустили перший сингл зі свого проекту «Горець» — «A Kind Of Magic» (укр. «Якесь диво»), який посів 3 позицію британського хіт-параду і 1 місце в хіт-парадах 35-ти країн світу. Ця пісня також стала заголовною для однойменного альбому групи, випущеному у травні. Малкехі також став режисером відеокліпу до пісні «A Kind Of Magic», який був знятий на старій студії «Бі-Бі-Сі - Плейхауз». Малкехі також зняв ще один відеокліп «Queen» — до пісні «Princes Of The Universe» (укр. «Принци Всесвіту»), що супроводжував випуск цього синглу в США, в якому знявся Крістофер Ламберт в образі Горця. У Великобританії прем'єра фільму«Горець» відбулася на з'їзді фанів «Queen» у квітні. Альбом посів 1 позицію в Британії і викликав нападки з боку критиків.

1992 — на «BRIT Awards» Фредді був посмертно нагороджений за «Видатний вклад у британську музику». Крім того, «These Are The Days Of Our Lives» була названа «Кращим синглом 1991 року». На церемонії Брайан і Роджер заявили про те, що вони мають намір організувати в знак пам'яті про Фредді на стадіоні «Уемблі» грандіозний концерт. Квитки, що надійшли в продаж на наступний день, були розпродані, всі до єдиного 72000, протягом 6 годин. Виступ відбувся в понеділок, в Пасху, 20-го квітня 92-го року. Того дня до Брайану, Джону і Роджеру на сцені стадіону «Уемблі» приєдналися багато зірок, щоб віддати данину пам'яті Меркьюрі. Стадіон виявився заповнений вщерть і, крім того, понад мільярд шанувальників дивилося трансляцію по ТБ.     У квітні цього ж року Queen отримують «Ivor Novello» в номінації «Кращий сингл» за «These Are The Days Of Our Lives». А до Різдва виходить подвійне відео «The Freddie Mercury Tribute Concert», всі кошти від продажу якого були перераховані в «Mercury Phoenix Trust» — фонду, який займався збором коштів від концерту і спрямуванням їх на допомогу хворим на СНІД та ВІЛ-інфікованим.

1995 — завершується те, над чим Queen працювати ще в 91-му році. Брайан, Роджер і Джон випускають довгоочікуваний альбом «MADE IN HEAVEN». Для багатьох цей акорд став завершальним в ері Queen, так як було оголошено, що даний альбом — останній.

1997 — Навесні Queen знову отримали «Ivor Novello» в номінації «Краща пісня» за «Too Much Love Will Kill You».     Після смерті Фредді на окремих виступах і записах Queen в різний в якості солістів виступали Джордж Майкл, група «Five» і Роббі Вільямс. Але найбільш успішним виявився союз групи з Полом Роджерсом — представником блюз-року. Проект отримав назву «Queen + Paul Rodgers. Return of the Champions». Музиканти їздили на гастролі, виконуючи традиційні пісні «Queen» і пісні Пола Роджерса, при цьому збирали пристойні аудиторії. Між тим, Дікон від участі в новому складі відмовився.

2002 — в лондонському театрі Dominion відбулася прем'єра мюзиклу, присвяченого Фредді, під назву «We will rock you». В основу постановки лягли пісні Queen. Пізніше пішли його національних варіацій в Іспанії, США, Німеччини, Росії та Японії. Через рік, біля того ж Dominion, був відкритий ще один пам'ятник Фредді. Його висота — 8 метрів.

2006 — Брайан заявив про те, що буде записаний новий студійний альбом спільно з Полом Роджерсом.

2007 — На Новий рік виходить сингл Say it's Not True, який був написаний Тейлором. На концертах пісня вже виконувалася. У британському чарті він досяг 90-го місця.

У 2008 році організований новий тур групи. Європейське турне відкрилося благодійним концертом в Харкові. Концерт під назвою «Life must go on!», Організований українським Фондом Олени Франчук (Пінчук) «АНТИСНІД», пройшов увечері 12 вересня на другий за величиною в Європі і сьомий у світі міській площі - Майдані Свободи, і зібрав найбільшу, за оцінками міжнародних експертів, за всю історію групи аудиторію - 350 тисяч чоловік. Було зіграно 28 композицій. Гітарист Брайан Мей заявив, що вперше «Queen» зібрав стільки людей на одному концерті, і написав в той же день у своєму блозі: «Це було перше шоу туру ... Для 350 тисяч харків'ян. У це важко повірити ... Це не описка ... Більше чверті мільйона прекрасних жителів Харкова зібралися на площі Свободи і запалили нас! Вони скандували, сміялися, кричали і плакали ... Це була зустріч, яку важко собі уявити. Ми були натхненні, вражені й навіть часом надто емоційні ... Це був концерт із купою спонтанних і часом безрозсудних моментів ». Вхід на площу був безкоштовним, і музиканти не отримали гонорару за виступ - приймаюча сторона тільки оплатила витрати на проведення концерту і перебування.

15 і 16 вересня 2008 пройшли концерти «Queen + Paul Rodgers» у Росії, в Москві, в спортивному комплексі Олімпійський. У жовтні 2011 року учасники групи повідомили про намір випустити новий альбом з раніше невиданих записів з вокалом Фредді Мерк'юрі, але пізніше відмовилися від цієї ідеї.

6 листопада 2011 учасники групи виступили на церемонії MTV Europe Music Awards. У ролі соліста виступив Адам Ламберт. Кілька музичних газет опублікували повідомлення про те, що, за словами Ламберта, в 2012 році відбудеться його турне з групою, але пізніше сам Ламберт спростував ці чутки в своєму твіттері.

30 червня, напередодні фіналу Євро-2012, на площі Незалежності в Києві відбувся благодійний концерт, присвячений боротьбі зі СНІДом за участю сера Елтона Джона і групи Queen з Адамом Ламбертом. Враховуючи важливість події, і сер Елтон Джон, і група Queen відмовилися від гонорару. 30 червня 2012 Queen з Адамом Ламбертом в якості вокаліста дали концерт в Києві, а 3 липня пройшов виступ в Москві. 7 липня вони також планували виступити на фестивалі Sonisphere в Небуорте, проте захід було скасовано.